Этот текст можно прочитать на русском языке

Перейти до посторінкового читання.

Увійти в історію реформатором! або Де пробка?

Частина 2. Чому 25 років Україна, немов божевільна, ходить по колу і як з нього вирватися?

Продовження.

< Частина 2. Початок.

Повернення гарантій збереження влади. або Реформи без компромісів.

Отже, щоб зберегти владу, не можна відволікатися ні на які інші дії, крім досягнення кардинальних поліпшень життя в країні. Для цього необхідно розв’язати конфлікт, щоб уникнути необхідності йти на компроміс. А якщо не йти на компроміс, то не з’являться негативні явища і у влади звільняється неймовірна кількість часу, сил і ресурсів для проведення реформ, результати яких і є запорукою гарантованого збереження влади. І той, хто першим покаже справжні реформи з результатом у вигляді кардинальних поліпшень, зможе перейти до «Логіки збереження влади», гарантовано зберігати владу і не на один термін.

Давайте розбиратися з конфліктом навколо реформ. Подивіться на нього ще раз. Зверніть увагу, вимоги швидкого отримання результату важливі для обох гілок конфлікту і укладено в обох необхідних умовах.

Як же його розв’язати? Повторю цитату доктора Елі Голдратта: «Кожен раз, коли Ви опиняєтеся в конфліктній ситуації, особливо, коли організація опиняється в конфліктній ситуації, це означає, що одна з подібних вихідних посилок, незалежно від того, скільки людей вірить в неї, навіть якщо весь світ вірить в неї, все ж невірна!» (Д-р Голдратт). Отже, нам потрібно перевірити вихідні посилки і виправити помилкові. Після чого, діяти швидко, без протиріч, конфліктів і компромісів. Перевіримо справедливість обмежень «Вихідної посилки 12»:

Що ж потрібно зробити для нейтралізації впливу цих обмежень? Повністю усунути фактори, що подовжують термін отримання результату, не вийде, через їх об’єктивну природу. Але при цьому необхідно отримати результат швидко. Значить, для прискорення процесу реформування необхідно розглянути, яким чином можна мінімізувати вплив цих факторів. Для цього потрібно визначити межі допустимих дій. Знайти мінімум і допустимий максимум одночасних реформ.

  • В якому випадку гарантовано не буде помилок при синхронізації реформ або хоча б їх мінімум? Якщо буде проводитись одна реформа! Зовнішня синхронізація з іншими реформами не потрібна, а значить і помилок не буде. А внутрішня синхронізація тільки для однієї реформи, а не для кожної. Тобто мінімум помилок.
  • При якій кількості реформ обмежені фінанси і ресурси будуть застосовані з максимальним ефектом? При одній реформі! Концентрація всіх ресурсів на одну дію — класичний прийом забезпечення прориву в будь-якому виді діяльності.
  • Як забезпечити мінімально можливий рівень невизначеності при прогнозуванні наслідків реформ і виникнення можливих негативних явищ? Знову ж, проводячи одну реформу! Навіть якщо не проводити ніяких реформ рівень невизначеності буде вище, тому що при цілеспрямованих діях на систему, ми знаємо зміст, рівень, час, точку прикладення і направлення впливу, а значить, можемо прогнозувати реакцію системи. У разі ж, коли цілеспрямованих впливів немає, зміни в системі відбуваються спонтанно, як реакція на внутрішні взаємодії, характер і параметри яких, не відомі. А значить ми позбавлені можливості передбачити коли, як і в якій точці системи вони виникнуть, і як зреагує система. І все що ми можемо, це реагувати по факту, тобто гасити пожежі.
  • А що з управлінням процесами? Та все те ж! При одній реформі мінімум точок контролю, мінімум показників, мінімум можливостей списати відсутність результату на складність або брак чого-небудь, максимум можливостей для швидкого виявлення ефективних виконавців.

Мінімум зрозумілий. Але напевно може виникнути ситуація, коли одна реформа не може кардинально змінити ситуацію. Яку максимальна кількість одночасних реформ ми можемо собі дозволити, з умовою, що не поставимо під загрозу три критерії ефективності:

  • швидкість досягнення мети,
  • рівень витрат,
  • повноцінність змісту мети?

Зробимо оцінку за попередньою синхронізацією одного використання одного ресурсу, який не може бути використаний більш, ніж в одній реформі одночасно. Нам доведеться шукати найбільш ефективну черговість застосування цього ресурсу, а значить аналізувати всі комбінації перестановок реформ в черзі використання ресурсу для синхронізації з попередніми і наступними процесами в кожній реформі і графіком зайнятості ресурсу.

Якщо хтось забув, в комбінаториці, число всіх перестановок в послідовності з n об’єктів дорівнює факторіалу числа n або «n!», де n! = 1 * 2 * … * (n-1) * n.

  • При одній реформі, ми повинні аналізувати 1! = 1 варіант.
  • При двох одночасних реформах, 2! = 1 * 2 = 2 варіанти.
  • При трьох, 3! = 1 * 2 * 3 = 6 варіантів.
  • При чотирьох, 4! = 1 * 2 * 3 * 4 = 24 варіанта.
  • При п’яти, 5! = 1 * 2 * 3 * 4 * 5 = 120 варіантів.
  • І так далі.

Для однієї реформи, підтвердилися наші інтуїтивні оцінки. У будь-якому випадку, при одній реформі нам не потрібно шукати найефективніший варіант, у нас завжди тільки один варіант, при кожному застосуванні кожного ресурсу всередині однієї реформи. Потрібна тільки синхронізація з попередніми і наступними процесами і з графіком зайнятості ресурсу.

У випадку з двома одночасними реформами ситуація істотно складніше. При аналізі навіть за двома критеріями ми практично завжди будемо отримувати ситуацію, коли в одному випадку краще виглядають одні критерії, а в іншому інші. Наприклад: швидше, але дорожче проти дешевше, але повільніше. А якщо додати третій критерій? Наприклад: швидко і недорого, але доведеться відмовитися від якоїсь частини реформи, або недорого, але повільно і відмовляємося від меншої частини реформи. Але для урізання змісту існує величезна кількість варіантів, аналіз не дасть однозначних висновків, стане непридатним, нескінченним і безглуздим. Плюс урізання частини змісту реформи повертає нас до системи пріоритетів, а це компроміс і значить все повернеться до появи невдоволення виборців, критики, проблемам з рейтингами і підтримкою на виборах. Урізати зміст реформ категорично протипоказано, якщо в плани звичайно, не входить втрата влади. І хоча нам важливі всі три критерії ефективності, при двох одночасних реформах чимось неминуче доведеться жертвувати. А якщо зміст реформи треба зберегти повністю, то постраждають швидкість і ціна. Рішення про застосування якогось із варіантів приймається або суб’єктивно, або після розрахунків, але в будь-якому разі на підставі порівняння: «Де більше отримаємо і менше втратимо», а значить, до втрат ми готові вже на стадії підготовки, та ще й без гарантії від помилок. Отже, висока ймовірність прояву ефектів закону Мерфі. Єдине, що втішає, що варіантів всього два і в разі помилки, можна встигнути зреагувати і цілком реально виправити ситуацію. Так, час буде втрачено, витрати понесені, але зміст можна врятувати. Дві одночасні реформи ми можемо собі дозволити, тільки в самому крайньому випадку, коли одна реформа не може привести до ефективної зміни. І в цьому випадку, нам знадобиться дуже ретельна підготовка і дуже складна робота по реалізації, з високим ступенем готовності швидко виправляти помилки. Терміни отримання результату гарантовано розтягнуться, витрати будуть вищими, але це неминуча плата за дві одночасні реформи.

Випадок же з трьома одночасними реформами, вже є неприйнятним. Якщо при аналізі всього двох варіантів програмуються втрати, то через складність аналізу шести варіантів черговості застосування ресурсу, за трьома критеріями, з синхронізацією з двома процесами, попереднім і наступним, нас під час практичної реалізації, безумовно, чекають проблеми. І це при одноразовому використанні одного ресурсу, а ресурсів завжди використовується значно більше, ніж один, і частіше, ніж один раз в кожній реформі. При двох реформах, в разі помилки, у нас всього один варіант для виправлення ситуації для кожного застосування кожного ресурсу, а при трьох реформах доведеться вибирати з п’яти, потім з чотирьох, і т.д. варіантів, що залишились, для кожного застосування кожного ресурсу. А це все втрати часу. Терміни будуть сипатися. Витрати космічні. Про синхронізацію можна не згадувати. Прогнози? .. А Ви все ще вірите в існування достовірних прогнозів в разі шести варіантів? Ресурс, то простоює, то потрібен в кількох місцях одночасно. Управління здійснюється в режимі безперервної ліквідації провалів і пожеж. Співпраця і міжособистісні відносини трохи краще, ніж під час дуелі, відразу після відмови від примирення сторін. При кількості, більшій, ніж дві одночасні реформи, можна відразу забути про синхронізацію, прогнозування, адекватне управління та ефективність. А головне, геть виключається отримання хоча б якогось результату за один термін владних повноважень.

Висновок простий. Щоб отримати поліпшення за один термін повноважень, не можна проводити більше однієї реформи одночасно (дві тільки в самому крайньому випадку!). Що не обмежує кількість послідовних реформ в один строк владних повноважень. Іншими словами, якщо потрібно швидко отримати результат, влада повинна обмежитися однією реформою. І починати наступну, тільки після отримання незворотних результатів попередньої, і то, тільки в разі, якщо в ній є необхідність (про необхідність пізніше). «Вихідна посилка 12» вірна, але вимагає посилення формулювання:

Відповідно стане жорсткішим і обмеження «Методу реалізації необхідної умови 1»:

Але ці більш жорсткі формулювання не усувають конфлікт, а ще більше поглиблюють протиріччя з «Вихідною посилкою 22»:

Перевіримо, чи так нам потрібні ці одночасні реформи? І дуже швидко знайдемо ще одну оману, в яку нас вводять стереотипи мислення. «Покращення в усіх швидко і одночасно» зовсім не означає «реформи в усіх швидко і одночасно»! Насправді, нас цікавлять не «… швидкі і одночасні реформи в усіх сферах», а «… кардинальні поліпшення в усіх сферах життя України швидко і одночасно». А це принципово інше завдання! Тому що не мають ніякого значення кількість реформ і сфер, в яких вони проводяться, якщо поставлено завдання домогтися кардинальних покращень у всіх сферах життя України! Це і є нове формулювання «Вихідної посилки 22»:

І якщо, для отримання швидкого результату не можна проводити більше однієї реформи одночасно, але при цьому необхідно «Домогтися кардинального поліпшення в усіх сферах життя України швидко і одночасно», у влади єдиний вихід, змінити «Метод реалізації необхідної умови 2»: НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ ОДНУ РЕФОРМУ, ЯКА ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ШВИДКІ КАРДИНАЛЬНІ ПОЛІПШЕННЯ В УСІХ СФЕРАХ ЖИТТЯ ОДНОЧАСНО.

Тільки не варто відразу ж чіпляти ярлик, що це нереально! Реально! Влада погано шукала чи не шукала зовсім. Реально те, що іншого виходу просто немає і 25 років безуспішних спроб реформ підтверджують це. Реально те, що в історії України немає реформатора, а якщо не розв‘язати цей конфлікт, то і не буде. Реально те, що за 25 років вже перепробували все, що можна: пробували нічого не змінювати, пробували реформи в окремих галузях і багато різних реформ одночасно, систему пріоритетів теж пробували, а результатів не просто немає — вони в основному негативні. Реально те, що Україна все більше і більше відстає від цивілізації. Реально те, що якщо не буде знайдена така реформа, єдиним прогнозом можливих результатів, будуть ще 25 років спостережень за спробами реформ, очікувань виборів, традиційних надій на нових людей у владі і швидких в них розчарувань, ще 25 років отримань чергових програшів і погіршень. Реально те, що до цього часу про таку реформу нічого не чути, а значить, про наявність конфлікту влада навіть не здогадується, а якщо і здогадується, то над пошуком рішення не працює, вважаючи таку реформу нереальною. А значить, робить нереальним отримання поліпшень за один термін владних повноважень і відповідно, робить нереальною масову підтримку на наступних виборах. Тому що продовжує давати масу приводів для критики і робить реальною для себе швидку втрату рейтингів, а слідом і влади.

Подивіться, що тепер з конфліктом? Його нема! Обидві необхідні умови задоволені повністю! Компроміси не потрібні! Спробуйте згадати, коли Вам останній раз вдавалося діяти без конфліктів і компромісів? Упевнений, що останній раз — ніколи!

Якщо у Вас складалося враження, що влада всі 25 років робить щось не так, то ось Вам відповідь на питання: «Що влада робить не так?»:

ВИСНОВОК: Влада постійно намагається проводити більшу кількість одночасних реформ, ніж може швидко і керовано довести до отримання запланованого результату, прогнозувати, контролювати і запобігати появі вторинних негативних явищ, і більше, ніж система в стані «переварити» без погіршення ситуації».

Тепер можна сформулювати, що влада повинна «робити так» і яка реформа потрібна для збереження влади: «Реформа — це ОДНА зміна, проведена владою за один термін повноважень і яка веде до швидких кардинальних поліпшень в усіх сферах життя України одночасно».

Весь попередній аналіз продемонстрував, що в результаті всіх минулих і нинішніх дій влади завждт відбувалося неконтрольоване зростання витрат транзакцій при спробах проведення реформ, і те що після вирішення конфлікту ситуація кардинально зміниться. Все, що Ви прочитали в цьому розділі, можна описати однією фразою: «Зниження витрат транзакцій при проведенні реформ, шляхом зменшення кількості транзакцій, до мінімально можливого рівня»При одній реформі мінімум транзакцій.

На закінчення розділу, подивимося як зміниться «Логіка процесів, що відбуваються в Україні останні 25 років». Ви вже знайомі зі схемами логічних побудов і я не буду детально розбирати зміни. Вони починаються після твердження 601, тобто після моменту, коли влада стикається з конфліктом:

Після розв’язання конфлікту, логіка процесів зміниться і наблизиться до «Логіки збереження влади». Але в ній присутні дві умови, без виконання яких ці зміни не відбудуться:

  • Якщо влада зможе знайти одну реформу для всіх сфер життя України;
  • Якщо влада досягне мети реформи.

Пошуком рішень для цих двох умов і займемося.

< Частина 2. Початок.                Частина 2. Закінчення. >

Оставьте комментарий