Этот текст можно прочитать на русском языке

Головна.

Чим би Ви не займалися, в якому б виді діяльності не були зосереджені Ваші інтереси і які б цілі Ви не ставили перед собою – завжди перед Вами є два шляхи. Один – ефективний, який завжди веде до мети і ця мета досягається в повному об‘ємі. А інший шлях ніколи не дозволяє досягти мету повністю. В кращому випадку, мета досягається частково. І тим не менш, цей інший, неефективний шлях не просто існує – ним користуються набагато частіше, ніж першим.

Отже шлях перший, ефективний. Якщо щось працює не так або не працює взагалі, цю ситуацію завжди намагаються змінити і виправити. І для цього завжди шукають ПРИЧИНУ, через яку, це щось, неважливо що, працює не так або не працює взагалі. У будь-якому випадку шукають причину, тільки причину і нічого крім причини. Причину знаходять інтуїтивно або виходячи з досвіду, або користуючись знаннями. Наприклад, в техніці, це єдиний метод змусити щось працювати. Справа в тому, що з технікою по-іншому і не вийде, вона повинна працювати і працювати не як-небудь, а ефективно. Комп’ютер, який злегка працює або двигун автомобіля, що майже функціонує, нікому не потрібні. У техніці логіка процесів, зв’язків і взаємозалежностей закладені ще на стадії проектування. І потрібні просто знання і досвід, щоб знайти порушення цих параметрів, ідентифікувати причину порушення і усунути її. При цьому ресурси витрачаються виключно на усунення причини.

Шлях другий, неефективний. А ось у бізнесі, суспільних відносинах, держуправлінні немає такого проекту, щоб з планами, схемами логіки процесів, зв’язків і взаємозалежностей. А значить, знайти порушення логіки, чи будь-яких інших параметрів, шляхом порівняння з еталонним зразком, не вийде, тому й ідентифікувати причину порушення неможливо. Але завжди є цілі, які життєво необхідно досягти, як можна повніше. І в хід йдуть загальноприйняті методи, якими намагаються усувати слідства, а не причини, незважаючи на те, що без усунення причини неможливо усунути слідства. А значить, цими методами неможливо досягти будь-яку бажану мету в повному обсязі. Це дуже відомі методи: метод тику, він же метод проб і помилок, метод пріоритетів, метод «все одночасно» або метод «все по черзі». І чим більше система, тим менше ймовірність, що буде змінена причина, хоча б випадково. І в результаті, системи в бізнесі, суспільних відносинах, держуправлінні можуть функціонувати і не дуже ефективно, і зовсім неефективно, і взагалі не працювати. Причина не усувається, проблеми накопичуються, а ресурси витрачаються, витрачаються і витрачаються.

В результаті те, що вже багато років не вдається бізнесменамполітикам і чиновникам, щодня вдається рядовим інженерам, навіть середніх здібностей – ефективно досягати поставлених цілей.

Більш того, одні й ті ж люди, в одному випадку (наприклад: держуправління і реформи) застосовують неефективні методи і в результаті, у нас в країні з 1991 року практично безперервна стагнація з різкими падіннями і подальшим повільним зростанням до наступного падіння, а у техніці, ті ж люди, щодня, використовують найефективніші методи і досягають цілей у повному об’ємі.

Саме відсутність ідентифікації ключових причин і концентрації дій на них, і є причиною неефективності функціонування будь-яких систем в будь-яких видах діяльності.

Читайте велике дослідження про реформи в Україні: «Увійти в історію реформатором! або Де пробка?».


Цей текст можна прочитати українською.

Главная.

Чем бы Вы не занимались, в каком бы виде деятельности не были сосредоточены Ваши интересы и какие бы цели Вы не ставили перед собой – всегда перед Вами есть два пути. Один – эффективный, который всегда ведет к цели и эта цель достигается в полном объеме. А другой путь никогда не позволяет достичь цель полностью. В лучшем случае, цель достигается частично. И тем не менее, этот другой, неэффективный путь не просто существует – им пользуются гораздо чаще, чем первым.

Итак, путь первый, эффективный. Если что-то работает не так или не работает вообще, эту ситуацию всегда пытаются изменить и исправить. И для этого всегда ищут ПРИЧИНУ, по которой это что-то, неважно что, работает не так или не работает вообще. В любом случае ищут причину, только причину и ничего кроме причины. Причину находят интуитивно или исходя из опыта, или пользуясь знаниями. Например, в технике, это единственный метод заставить что-то работать. Дело в том, что с техникой по-другому и не получится, она должна работать и работать не как-нибудь, а эффективно. Слегка работающий компьютер или почти функционирующий двигатель автомобиля, никому не нужны. В технике логика процессов, связей и взаимозависимостей заложены еще на стадии проектирования. И нужны просто знания и опыт, чтобы найти нарушения этих параметров, идентифицировать причину нарушения и устранить её. При этом ресурсы тратятся исключительно на устранение причины.

Путь второй, неэффективный. А вот в бизнесе, общественных отношениях, госуправлении нет такого проекта, чтобы с планами, схемами логики процессов, связей и взаимозависимостей. А значит, найти нарушения логики, или любых других параметров, путем сравнения с эталонным образцом, не получится, поэтому и идентифицировать причину нарушения невозможно. Но всегда есть цели, которые жизненно необходимо достичь, как можно полнее. И в ход идут общепринятые методы, которыми пытаются устранять следствия, а не причины, несмотря на то, что без устранения причины невозможно устранить следствия. А значит, этими методами невозможно достичь любую желаемую цель в полном объеме. Это очень известные методы: метод тыка, он же метод проб и ошибок, метод приоритетов, метод «все одновременно» или метод «все по очереди». И чем больше система, тем меньше вероятность, что будет изменена причина, хотя бы случайно. И в результате, системы в бизнесе, общественных отношениях, госуправлении могут функционировать и не очень эффективно, и совсем неэффективно, и вообще не работать. Причина не устраняется, проблемы накапливаются, а ресурсы расходуются, расходуются и расходуются.

В результате то, что уже много лет не удается бизнесменам, политикам и чиновникам, ежедневно удается рядовым инженерам, даже средних способностей – эффективно достигать поставленных целей.

Более того, одни и те же люди, в одном случае (например: госуправление и реформы) применяют неэффективные методы и в результате, у нас в стране с 1991 года практически непрерывная стагнация с резкими падениями и последующим медленным ростом до следующего падения, а в технике, те же люди, ежедневно используют эффективные методы и достигают целей в полном объеме.

Именно отсутствие идентификации ключевых причин и концентрации действий на них, и является причиной неэффективности функционирования любых систем в любых видах деятельности.

Подробнее читайте в большом исследовании о реформах в Украине: Войти в историю реформатором! или Где пробка?